Вилазка на схід!

Вчора вночі повернулась з передової, тому не публікувала звітів. Зараз спробую все надолужити. Спочатку звіт про подорож. 

Їздили ми з львівськими волонтерами - Тарасом Елейком та Ільєю Сирком до наших хлопців з 80-ї аеромобільної бригади, принагідно відвідуючи добровольчі батальйони "Айдар", "Золоті Ворота", 3-ій бат. тер. оборони "Львів". Подорож видалась морально важкою, наші воїни втомлені чеканням, забороною відстрілюватись, відсутністю інформації, невизначеністю, коли ж власне та ротція. Коли вони вирушали на схід, то все керівництво клялось і божилось, що це тільки на 45 діб, а далі ротація. На сьогоднішній день, хлопці там знаходяться вже 85!!! діб. БЕЗ РОТАЦІЇ! Їм важко фізично, але фізичний дискомфорт (голод, холод, сон по 2 години на добу), вони переносять стійко і не скаржаться, як і належить справжнім воїнам. Хлопці з великою вдячністю приймають передачі та подарунки від вас. Кожен приїзд волонтерів - це для них велика подія. Крім гостинців, які привозять волонтери, вони ще й отримують інформацію про те, що відбувається в Україні. Живуть хлопці в криївках, окопах, на блок постах. Кожен влаштовує свій побут, як може: проводять світло, будують туалети, протягують воду, одним словом, відновлюють інфраструктуру східної України :) Всі запитують чи було страшно? Страшно не було, швидше тривожно. Це відчуття подібне до тих відчуттів, які були в період Майдану: страшно перед телевізором, а там відчуття тривоги не за себе, а за них - наших воїнів світла!