Марш гідності

21 листопада центральними вулицями Києва представники "Самооборони Майдану" пройшлися Маршем гідності, присвяченому відзначенню першої річниці Революції Гідності. На акцію зібралося кілька тисяч сотників і майданівців, а також мешканців столиці.Участь у святковый ході прийняла 10 Сотня Сотня Самооборони Майдану,воїни Нацгвардії,а також волонтери ГО «Всеукраїнський Волонтерський Рух» Сокальський осередок.

Марш Гідності стартував з Михайлівської площі. Керівник Самооборони Майдану Андрій Парубій зауважив, що початок ходи і її маршрут були невипадковими.

"Михайлівський собор став духовним символом Майдану. Саме тут ми зібралися в ніч на 1 грудня, вирушили звідси на Майдан і сюди зносили поранених майданівців", - зазначив А.Парубій.

Акція розпочалася із посвячення прапорів Самооборони на Михайлівській площі, після чого кількатисячною ходою вирушила по вул.Володимирській до пам’ятника Т.Шевченку, на Бессарабку і до Майдану.

Звідси учасники Маршу Гідності піднялися до каплички на вул.Інститутській, де провели поминальну панахиду за згаблими майданівцями і воїнами у зоні АТО.

Далі Марш продовжився у Маріїнському парку, звідки спутився по вул.Грушевського до Українського дому, після чого учасники святкувань приєдналися до загальних заходів на Майдані.Також,пройшло Народне Віче із художньою програмою «Пісні Свободи»

До слова, А.Парубій зазначив, що у "Самооборони" була інформація щодо можливих провокацій під час Маршу. При цьому він зазначив, що майданці прийшли на акцію без зброї.

Незмінним фотокореспондентом була Оксана Василькова,яка і передала атмосферу Майдану у своїх фотороботах. Ще до початку ходи,всі хто приїхав ще зранку у Київ,разом із сотником-Михайлом Бондарем,прийняли участь у церемонії запалювання лампадок і покладання квітів на вулиці Інститутській до пам’ятного хреста Героям Небесній Сотні. Також відвідали фотовиставку присвячену подіям Майдану,людям та їхньому безмежному патріотизму та героїзму.Втомлені,проте щасливі,учасники повернулись додому,сповнені віри та надії у краще майбутнє своєї країни. «Україна понад усе!!!»-лунало не тільки у Києві,а й у рідному Сокалі.

Виготовлення карематів та сідачків! 1-ша серія.

Отримали сьогодні берців 10 пар. УРА-А-А-А-А-А! Купили рулон (50 м.) мікропорки для виготовлення карематів та сідачків. Бажаючих допомогти в виготовленні сідачків та карематів просимо зголошуватись! Адреса незмінна: м.Сокаль, вул.Шашкевича 113 (ДРУГИЙ ПОВЕРХ) чекаємо :)

Ще один!

Ще один бронежилет та купа всякого дріб'язку поїхали до свого власника! :)

Акція: "І ти можеш стати Святим Миколаєм!"

Оголошуємо акцію: "І ти можеш стати Святим Миколаєм!". Незабаром буде свято Миколая, яке всі ми з нетерпінням чекаємо. А разом з ним чекаємо і на подарунки, сюрпризи та казковий настрій. Наші хлопці, які в цей час будуть на передовій охороняти наш сон та спокій, як ніхто, заслужили на "миколайчики". Звертаємось до всіх патріотів та небайдужих людей: давайте спільно приготуємо, зберемо та завеземо святкові подарунки для наших Героїв! Якщо кожна родина приготує подаруночок для одного Героя, святковий настрій на передовій ми забезпечимо для всіх. В пакуночку може бути: цукерки, шкарпетки, цигарки, кава, помаранчі, сувенір з українською символікою, оберіг зроблений своїм руками... Цей список не повний! Збір проводимо до 10 грудня.

Наша адреса: м. Сокаль, вул. Шашкевича, 113 (ІІ поверх)

Звіт, просто звіт.

Нарешті пишу звіт за той період, що мене не було. Хлопці з "10 сотні" справувались без мене доволі успішно. 

17.11.2014 зібрали двох воїнів - братів: берці 2 пари, балаклави 2 шт, рукавиці 4 пари, шкарпети 40 пар, станки для бриття 2 упаковки, рятувальні покривала 2 шт., спальні мішки 2 шт. 

20.11.2014 дали 1000 гривень на пальне хлопцям, що везли передачу у Донецьку область для наших славних прикордонників, а разом з тим ще: балаклави 33 шт., шкарпетки 113 пар, рукавиці 40 пар,спальні мішки 2 шт., станки для гоління 10 упак., зубна паста 10 шт., паста та щітки до взуття, ну і звичайно продукти харчування (солодощі, кава, лимони, часник). 22.11.2014 доукомплектовували воїна, котрий повернувся на нетривалу відпустку через сумну подію у свому житті - в нього померла мама. Ми всі щиро сумуємо разом з ним та співчуваємо герою і його родині. Йому ми передали бронежилет (його "державний" порвався, ремонту не підлягає), спальні мішки 2 шт.(пробні екземпляри: виробник український, шиють для наших хлопців за західним зразком, просили рецензію з передової), підштанники 2 пари, шкапетки 20 пар, черевики 1 пара, медикаменти, устілки 10 пар, рукавиці 10 пар. 

Звіт про те, що добрі люди нам принесли.

20.11.2014 сім'я Стрембіцьких 40 грн., 

21.11.2014 Кіндяк Світлана 1300 грн., "Поліграф +" м. Червоноград 80 грн (за спільну акцію друк "Фото патріота"). Івасів Роман - шкарпетки, устілки, підштаники теплі, рукавиці. Здріль Наталя Василівна - консервацію і шапки. 

22.11.2014 патріотка, котра не хотіла себе називати, принесла медикаментів від грипу для наших захисників. 

Щиро Вам усім дякуємо: нашим Героям ,за те, що нас захищають, а добрим людям за щиру підтримку наших воїнів! P.S. фото є тільки останнього героя, вибачайте.

Вилазка на схід!

Вчора вночі повернулась з передової, тому не публікувала звітів. Зараз спробую все надолужити. Спочатку звіт про подорож. 

Їздили ми з львівськими волонтерами - Тарасом Елейком та Ільєю Сирком до наших хлопців з 80-ї аеромобільної бригади, принагідно відвідуючи добровольчі батальйони "Айдар", "Золоті Ворота", 3-ій бат. тер. оборони "Львів". Подорож видалась морально важкою, наші воїни втомлені чеканням, забороною відстрілюватись, відсутністю інформації, невизначеністю, коли ж власне та ротція. Коли вони вирушали на схід, то все керівництво клялось і божилось, що це тільки на 45 діб, а далі ротація. На сьогоднішній день, хлопці там знаходяться вже 85!!! діб. БЕЗ РОТАЦІЇ! Їм важко фізично, але фізичний дискомфорт (голод, холод, сон по 2 години на добу), вони переносять стійко і не скаржаться, як і належить справжнім воїнам. Хлопці з великою вдячністю приймають передачі та подарунки від вас. Кожен приїзд волонтерів - це для них велика подія. Крім гостинців, які привозять волонтери, вони ще й отримують інформацію про те, що відбувається в Україні. Живуть хлопці в криївках, окопах, на блок постах. Кожен влаштовує свій побут, як може: проводять світло, будують туалети, протягують воду, одним словом, відновлюють інфраструктуру східної України :) Всі запитують чи було страшно? Страшно не було, швидше тривожно. Це відчуття подібне до тих відчуттів, які були в період Майдану: страшно перед телевізором, а там відчуття тривоги не за себе, а за них - наших воїнів світла!